в’язистий

В’ЯЗИ́СТИЙ, а, е. Який має сильно розвинуті в’язи.

Мали [батарейці] за звичай голити один одному голови в усяких умовах, влітку і взимку. Може, тому здавались особливо в’язистими — шиї наче витесані (Гончар, І, 1954, 241);

В’язистий чоловік.