в’язкість

В’Я́ЗКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. в’язки́й.

В’язкість є основним фактором, що характеризує здатність мастила створювати й удержувати масляний шар на поверхні тертя (Пересувні кінопр., 1959, 153);

Алебастр, доданий до глинистого розчину.., різко збільшує його в’язкість (Наука.., 4, 1958, 19);

В’язкість металів.

Значення в інших словниках

1. в’язкість — Вязкость — viscosity — *Viskosität, Zähigkeit – 1) Властивість рідин та газів чинити опір взаємному переміщенню сусідніх шарів (внутрішнє тертя). Розрізняють В. відносну, динамічну, кінематичну, ньютонівську, питому, приведену і структурну.  Гірничий енциклопедичний словник