в’язучий

В’ЯЗУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що в’язки́й 1.

Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в’язуча багнюка (Гончар, Таврія.., 1957, 693);

Між бур’янів по кручі він до води зеленої підповз, — під ним уже не грунт, а дно в’язуче (Мур., Багаття, 1940, 46).