гадатися
ГАДА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос.
1. Уявлятися в думці; здаватися.
Мені гадається, що повністю відгородитись від глядача, замкнутись в собі актор не може (З глибин душі, 1959, 26).
2. Бути в думці; думатися.
Через те, що вона [любов] потай народжується і тихцем в зітханнях чи сльозах умирає, менше гадається і говориться про неї (Стельмах, Хліб.., 1959, 210);
Не так складалось, як гадалось… (Вирган, В розп. літа, 1959, 100).
3. з інфін. Мати намір що-небудь робити.
Запроектовані запобіжні засоби гадалося будувати в останню чергу (Ле, Міжгір’я, 1953, 258).
Словник української мови (СУМ-11)