гадь
ГАДЬ, і, ж., вбірн,, діал. Гаддя.
В хаті була всяка гадь.. вужі та ящірки (Сл. Гр.);
Так же й ти колись любила в хорі золотом звучать. О, за що тебе убила Лютая фашистська гадь? (Тич., II, 1957, 196);
*У порівн. В зболілім серці, наче темна гадь, клубились сумніви, понурі думи (Фр., XIII, 1954, 221).
Словник української мови (СУМ-11)