гадючитися
ГАДЮ́ЧИТИСЯ, иться, недок. Звиватися як гадюка.
Іде солдат з цеберком, і по стежці за ним — як жива — гадючиться вірьовка… (Тич., II, 1957, 67);
І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (Тулуб, Людолови, І, 1957, 377).
Словник української мови (СУМ-11)