гадючин
ГАДЮ́ЧИН, а, е. Належний гадюці (у 1 знач.).
Ота нора, гадючина домівка (Фр., XI, 1952, 335).
Словник української мови (СУМ-11)ГАДЮ́ЧИН, а, е. Належний гадюці (у 1 знач.).
Ота нора, гадючина домівка (Фр., XI, 1952, 335).
Словник української мови (СУМ-11)