газик
ГА́ЗИК, а, ч., розм. Автомобіль марки ГАЗ.
За хвилю на лісовій дорозі, вискочивши з-за дубів, з’явився легковий газик (Автом., В. Кошик, 1954, 168);
До ганку повільно під’їжджав задом старенький півторатонний газик з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20).
Словник української мови (СУМ-11)