газонути
ГАЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., фам. Однокр. підсил. до газува́ти 2, 3.
— Чудний якийсь, — знизав плечима шофер і так газонув, що Максима на мить заволокла синювата хмарка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 101).
Словник української мови (СУМ-11)ГАЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., фам. Однокр. підсил. до газува́ти 2, 3.
— Чудний якийсь, — знизав плечима шофер і так газонув, що Максима на мить заволокла синювата хмарка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 101).
Словник української мови (СУМ-11)