гайстра
ГА́ЙСТРА, и, ж., діал. Айстра.
Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромен сідав (Щог., Поезії, 1958, 337);
Дома ніяких квіток не було: гайстри, царську борідку, гвоздики тільки що посіяли (Григ., Вибр., 1959, 96).
Словник української мови (СУМ-11)