гайстра
ГА́ЙСТРА, и, ж., діал.
Айстра.
Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромен сідав (Я. Щоголів);
Дома ніяких квіток не було: гайстри, царську борідку, гвоздики тільки що посіяли (Грицько Григоренко);
А по верхах грядок ніби покропив хто фарбами: нагідки, чорнобривці, різнобарвні гайстри... (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)