галайкотати
ГАЛАЙКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГАЛАЙКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Підсил. до гала́йкати.
Його прозивали Галаєм, бо вічно, скоро вжене худобу в ліс, галайкоче та галайкоче і невгаває на волосок (Фр., І, 1955, 59).
Словник української мови (СУМ-11)