галайкотати

галайкота́ти

-очу, -очеш і галайкотіти, -очу, -отиш, недок., діал.

Підсил. до галайкати.

Значення в інших словниках

1. галайкотати — Галайкотати [14, с. 257] – “галасувати, верещати” [СБГ, І, с. 158]; [ІЦ-2009]  Словник з творів Івана Франка
2. галайкотати — галайкота́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. галайкотати — ГАЛАЙКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГАЛАЙКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Підсил. до гала́йкати. Його прозивали Галаєм, бо вічно, скоро вжене худобу в ліс, галайкоче та галайкоче і невгаває на волосок (І. Франко); – Ти не галайкочи пiвслiвцями, а говори повним словом! (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. галайкотати — див. говорити; кричати  Словник синонімів Вусика
5. галайкотати — КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. галайкотати — ГАЛАЙКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГАЛАЙКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Підсил. до гала́йкати. Його прозивали Галаєм, бо вічно, скоро вжене худобу в ліс, галайкоче та галайкоче і невгаває на волосок (Фр., І, 1955, 59).  Словник української мови в 11 томах
7. галайкотати — Галайкотати, -кочу, -чеш гл. = галайкати. Желех.  Словник української мови Грінченка