гальмування

ГАЛЬМУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. гальмува́ти.

— Бачиш, — учив Перегуда, — справа не дуже складна, тільки треба вміти правильно визначити дистанцію для гальмування (Донч., І, 1956, 428);

— Специфічних націй, які існували б тільки для гальмування росту людської культури… таких націй немає (Ле, Міжгір’я, 1953, 116).

2. Активна затримка діяльності нервових центрів або робочих органів (м’язів, залоз).

Він [І. П. Павлов] довів, що в нервовій діяльності повсякчасно мають місце зміна збудження і гальмування, перехід одного в інше (Наука.., 11, 1956, 17).

Значення в інших словниках

1. гальмування — гальмува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гальмування — [гал'муван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. гальмування — -я, с. 1》 Дія за знач. гальмувати. Екстрене гальмування зал. — гальмування, що застосовується для негайної зупинки поїзда. Службове гальмування зал. — гальмування ступенями визначеної величини для плавного зниження швидкості чи зупинки поїзда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гальмування — ГАЛЬМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. гальмува́ти 1, 2. – Бачиш, – учив Перегуда, – справа не дуже складна, тільки треба вміти правильно визначити дистанцію для гальмування (О.  Словник української мови у 20 томах
5. гальмування — Гальмува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гальмування — Гальмува́ння, -ня с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.  Словник української мови Грінченка