Словник української мови в 11 томах

галябарда

ГАЛЯБА́РДА, и, ж., іст. Те саме, що алеба́рда.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. галябарда — Сокира на довгім топорищі [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. галябарда — галяба́рда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. галябарда — -и, ж., іст. Те саме, що алебарда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галябарда — ГАЛЯБА́РДА, и, ж., іст. Те саме, що алеба́рда. Вартівники з ліхтариками й галябардами проходили вулицями (Б. Лепкий); Сторожа, озброєна галябардами і флінтами, оточила їх з усіх боків (Ю. Винничук).  Словник української мови у 20 томах
  5. галябарда — Галяба́рда, -ди, -ді (фр. hallebarde)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. галябарда — Галябарда, -ди ж. 1) Алебарда. 2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка