гамування —
гамува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
гамування —
-я, с. Дія за знач. гамувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гамування —
ГАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гамува́ти. Лазар поглянув на колишнього комісара сірими очима, в яких мінливими хвилями пробігла буря почуттів: сум'яття, недовіра, гнів, образа, гамування всього цього (Ю.
Словник української мови у 20 томах
гамування —
Гамува́ння, -ня с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.
Словник української мови Грінченка