гамування

Гамува́ння, -ня

с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.

Значення в інших словниках

1. гамування — гамува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гамування — -я, с. Дія за знач. гамувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гамування — ГАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гамува́ти. Лазар поглянув на колишнього комісара сірими очима, в яких мінливими хвилями пробігла буря почуттів: сум'яття, недовіра, гнів, образа, гамування всього цього (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. гамування — Гамува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гамування — ГАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гамува́ти.  Словник української мови в 11 томах