1. Словник української мови Грінченка

гамування

Гамува́ння, -ня

с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамування — гамува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гамування — -я, с. Дія за знач. гамувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гамування — ГАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гамува́ти. Лазар поглянув на колишнього комісара сірими очима, в яких мінливими хвилями пробігла буря почуттів: сум'яття, недовіра, гнів, образа, гамування всього цього (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. гамування — Гамува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гамування — ГАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гамува́ти. Словник української мови в 11 томах