1. Словник української мови у 20 томах

гамування

ГАМУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. гамува́ти.

Лазар поглянув на колишнього комісара сірими очима, в яких мінливими хвилями пробігла буря почуттів: сум'яття, недовіра, гнів, образа, гамування всього цього (Ю. Хорунжий);

Тіло гуде від страшенної втоми після того шаленого нічного бігу упродовж п'яти годин, і врешті – після першого гамування нервів починає потрохи ще судомно відходити (Ю. Покальчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамування — гамува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гамування — -я, с. Дія за знач. гамувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гамування — Гамува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гамування — ГАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гамува́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. гамування — Гамува́ння, -ня с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209. Словник української мови Грінченка