гамузом
ГА́МУЗОМ, присл., розм. Все разом.
Мусій не мав потреби заробляти на рибі, а тому й сказав зовсім дешеву ціну: — "П’ять кіп гамузом!" (Панч, III, 1956, 462).
◊ З га́музом — з усім, що є.
— Новий конкурент у нас з’явився. Заткне нас за пояс з усім гамузом (Минко, Вибр., 1952, 47).
Словник української мови (СУМ-11)