ганчірник

ГАНЧІ́РНИК, а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину.

У шкільній бібліотеці, яка скидається на віз ганчірника, крім старих-старих підручників та пособій [посібників], не знайшов нічого (Вас., IV, 1960, 18);

Бувало товаришки її, як міняють ганчірки в ганчірника, то кожна.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Григ., Вибр., 1959, 96).

Значення в інших словниках

1. ганчірник — ганчі́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ганчірник — -а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ганчірник — ГАНЧІ́РНИК, а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину; лахмітник (у 1 знач.). У шкільній бібліотеці, яка скидається на віз ганчірника, крім старих-старих підручників та пособій [посібників], не знайшов нічого (С.  Словник української мови у 20 томах
4. ганчірник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде..  Словник синонімів української мови
5. ганчірник — Ганчірник, -ка м. Тряпичникъ. Желех.  Словник української мови Грінченка