ганчірник

ганчі́рник

-а, ч.

Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину.

Значення в інших словниках

1. ганчірник — ганчі́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ганчірник — ГАНЧІ́РНИК, а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину; лахмітник (у 1 знач.). У шкільній бібліотеці, яка скидається на віз ганчірника, крім старих-старих підручників та пособій [посібників], не знайшов нічого (С.  Словник української мови у 20 томах
3. ганчірник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде..  Словник синонімів української мови
4. ганчірник — ГАНЧІ́РНИК, а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину. У шкільній бібліотеці, яка скидається на віз ганчірника, крім старих-старих підручників та пособій [посібників], не знайшов нічого (Вас.  Словник української мови в 11 томах
5. ганчірник — Ганчірник, -ка м. Тряпичникъ. Желех.  Словник української мови Грінченка