гаразди
ГАРА́ЗДИ, ів, мн., діал. Достатки.
Галицькі гаразди… Гей, хто ж не чув про них здавен-давно? (Козл., Відродження.., 1950, 8);
Була молодість — не стало молодості, була сила — в чужі гаразди спливла (Стельмах, Хліб.., 1959, 299).
Словник української мови (СУМ-11)