гаразди
ГАРА́ЗДИ, ів, мн.
Достатки.
Галицькі гаразди... Гей, хто ж не чув про них здавен-давно? (П. Козланюк);
Була молодість – не стало молодості, була сила – в чужі гаразди спливла (М. Стельмах);
Як не збирай докупи гаразди – вітер часу розвіє все дощенту (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)