гарантувати
ГАРАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка. Давати гарантію у чому-небудь.
Конституція Союзу РСР гарантує всім громадянам право на працю, на освіту, на матеріальне забезпечення в старості (Іст. УРСР, II, 1957, 426);
[Батура:] Я відредагую ваші записки і гарантую — вони будуть видані з моєю передмовою (Корн., II, 1955, 252);
// від чого. Захищати.
Об’єднані сили соціалістичного табору надійно гарантують кожну соціалістичну країну від посягань з боку імперіалістичної реакції (Програма КПРС, 1961, 17).
Словник української мови (СУМ-11)