гарантійний

ГАРАНТІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до гара́нтія.

У Києві вирішили організувати гарантійну майстерню для ремонту нових меблів за рахунок підприємств, які поставляють брак (Рад. Укр., 13.XII 1961, 1);

// У якому є гарантія.

Гарантійний паспорт на квартиру — колективний документ.. Ним вона [бригада] гарантує якість виконаних робіт (Рад. Укр., 26.XI 1961, 1);

// Який гарантується ким-, чим-небудь.

Щоб створити механізаторам найкращі умови, ми зберігаємо для них гарантійний заробіток (Колг. Укр., 7, 1958, 13).

Значення в інших словниках

1. гарантійний — гаранті́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гарантійний — ГАРАНТІЙНИЙ – ГАРАНТОВАНИЙ Гарантійний. Прикм. від гарантія; який гарантується кимсь, чимсь. Вж. зі сл.: ремонт, лист, паспорт, талон, договір, угода, зобов’язання, кредит, мінімум, строк, термін, майстерня, марка. Гарантований. Дієприкм.  Літературне слововживання
3. гарантійний — -а, -е. Прикм. до гарантія. || У якому є гарантія. || Який гарантується ким-, чим-небудь. Гарантійний талон. Гарантійне зобов'язання — а) письмове свідоцтво, в якому особа-гарант гарантує іншій особі виконання певних зобов'язань; б) документ...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гарантійний — ГАРАНТІ́ЙНИЙ, а, е. Пов'язаний із гарантією. Облущені, проклепані снарядами самохідки не раз уже бували в бувальцях, і хоч давно минув строк гарантійної норми – не відмовляли в боях (М. Стельмах); Вони обнялися, поплескали один одного по плечах.  Словник української мови у 20 томах
5. гарантійний — гаранті́йний пов’язаний з гарантією; ¤ г. міжнародний договір – договір, за яким гарант (держава або держави) зобов’язується перед іншими державами відповідати за виконання покладених на третю державу (держави) зобов’язань; ¤ г-і виплати...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. гарантійний — рос. гарантийный пов'язаний з Гарантією.  Eкономічна енциклопедія