гарантія
ГАРА́НТІЯ, ї, ж. Порука в чомусь, забезпечення чого-небудь.
Гарантію на видужання доктор давав абсолютну (Смолич, II, 1958, 95);
// чого. Умови, що забезпечують успіх чого-небудь.
Єдина гарантія миру — організований, свідомий рух робітничого класу (Ленін, 19, 1950, 62);
Старанне перебирання качанів на токах — ще одна гарантія кращого зберігання зерна в державних засіках (Рад. Укр., 12.Х 1962, 1).
Словник української мови (СУМ-11)