гарбичка
ГАРБИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гарба́.
Поїхав.. Павло за снопами на своє поле, наклав гарбичку, цьвохнув конячку батіжком, а вона смик-смик — і на місці (Тют., Вир, 1964,285);
— Для Красуні [корови] придбаємо якусь гарбичку сіна (Логв., Літа.., 1960, 73).
Словник української мови (СУМ-11)