гармонізувати
ГАРМОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. перех. Піддавати гармонізації, створювати акордове супроводження до якої-небудь мелодії.
А. Штогаренко створив багато пісень про радянських партизанів, редагував і гармонізував пісні композиторів — бійців 3-го Українського фронту (Іст. УРСР, II, 1957, 614);
Композитор Б. Лятошинський гармонізував її [пісню] для голосу і фортепіано (Мист., 5, 1955, 10).
2. неперех., рідко. Те саме, що гармоніюва́ти 1.
Каштанова, кучерява голова Густава гармонізувала з чорними дрібними локонами класичної Настиної головки (Н.-Лев., III, 1956, 248);
Гарна сторона [Сіцілія], загальний колорит рожево-золотий, він якось надто гармонізує з маврітанським стилем (Л. Укр., V, 1956, 413).
Словник української мови (СУМ-11)