гармонізування

ГАРМОНІЗУВА́ННЯ, я, с., муз. Дія за знач. гармонізува́ти 1.

Демуцький мав теж чималі заслуги в записуванні й гармонізуванні народних пісень (Сам., II, 1958, 405);

Увесь устрій давньогрецького церковного співу носив мелодійний характер, не допускаючи гармонізування мелодій (Іст. укр. музики, 1922, 109).

Значення в інших словниках

1. гармонізування — гармонізува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гармонізування — -я, с., муз. Дія за знач. гармонізувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гармонізування — ГАРМОНІЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гармонізува́ти. П. Демуцький мав теж чималі заслуги в записуванні й гармонізуванні народних пісень (В.  Словник української мови у 20 томах