гарнізон

ГАРНІЗО́Н, у, ч. Військові частини, розташовані постійно або тимчасово в якому-небудь населеному пункті, в укріпленому районі.

— Дня 18 лютого вночі маємо зібратися [повстанці] з цілого циркулу, напасти на гарнізон, пов’язати вояків, забрати оруж-жя, а тоді опанувати місто, уряди, каси (Фр., III, 1950, 277);

На ньому [рубежі] частини Одеського гарнізону повинні затримати ворога на довший період (Кучер, Чорноморці, 1956, 110);

*Образно. Дев’ять віків стояла ця грізна фортеця христової віри з надійним гарнізоном ченців (Донч., III, 1956, 142).

Значення в інших словниках

1. гарнізон — гарнізо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гарнізон — [гарн'ізон] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
3. гарнізон — -у, ч. Військові частини, розташовані постійно або тимчасово в якому-небудь населеному пункті, в укріпленому районі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гарнізон — Залога  Словник чужослів Павло Штепа
5. гарнізон — ГАРНІЗО́Н, у, ч. Військові частини, установи, військові навчальні заклади, розташовані постійно або тимчасово в якому-небудь населеному пункті, в укріпленому районі.  Словник української мови у 20 томах
6. гарнізон — гарнізо́н (франц. garnison, від garnir – озброювати, постачати) 1. Військові частини, установи, військові навчальні заклади, розташовані в населеному пункті, фортеці, укріпленні або укріпленому районі. 2. Військовий підрозділ, що перебуває в оборонній споруді (напр., Г. форту).  Словник іншомовних слів Мельничука
7. гарнізон — ГАРНІЗО́Н (військові частини, розміщені в певному населеному пункті, укріпленому районі), ЗАЛО́ГА. Бій клекотав на околицях, наші вибивали залишки гарнізону із села (Григорій Тютюнник); Армія поволі танула,.. розтягувались комунікації, в кожному місті доводилося залишати великі залоги (П. Кочура).  Словник синонімів української мови