гарнізонний
ГАРНІЗО́ННИЙ, а, е. Прикм. до гарнізо́н.
Розглянувши на другий день папери Шевченка, Обручав наказав заарештувати його й тримати на гарнізонній гауптвахті (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 339);
Сергій розкрив статут гарнізонної служби й почав читати розділ про обов’язки вартового (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 21).
Словник української мови (СУМ-11)