гахнути

ГАХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до гахкати.

— Брехня! Не вірю! — закричав Матюша і гахнув по столу кулаком так, що забряжчав графин з водою (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 93);

Незабаром він знайшов камінь і гахнув ним кілька разів у замок (Олесь Донченко, III, 1956, 190);

— Дідька лисого втече! Ми його [зайця] з самохідки як гахнемо! (Остап Вишня, II, 1956, 268).

Значення в інших словниках

1. гахнути — га́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гахнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гахкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гахнути — ГА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до га́хкати. Незабаром він знайшов камінь і гахнув ним кілька разів у замок (О. Донченко); – Брехня! Не вірю! – закричав Матюша і гахнув по столу кулаком так, що забряжчав графин з водою (А.  Словник української мови у 20 томах
4. гахнути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
5. гахнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови