гахнути
ГА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до га́хкати.
Незабаром він знайшов камінь і гахнув ним кілька разів у замок (О. Донченко);
– Брехня! Не вірю! – закричав Матюша і гахнув по столу кулаком так, що забряжчав графин з водою (А. Шиян);
– Дідька лисого втече! Ми його [зайця] з самохідки як гахнемо! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)