гаяння

ГА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. га́яти.

Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння, як дорікала й докоряла (Вовчок, І, 1955, 353).

Значення в інших словниках

1. гаяння — га́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гаяння — -я, с. Дія за знач. гаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гаяння — ГА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. га́яти. Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння, як дорікала й докоряла (Марко Вовчок); Але ми повинні об'їжджать свою частку в околиці, де тільки вклюнеться якась пошесна хвороба.  Словник української мови у 20 томах
4. гаяння — Га́яння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гаяння — Гаяння, -ня с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.  Словник української мови Грінченка