гвинтівка
ГВИНТІ́ВКА, и, ж. Рушниця, в стволі якої є гвинтова різьба.
Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї. Гвинтівок, фузій без пружин (Котл., І, 1952, 188);
Біля мене стояли якісь люди, озброєні гвинтівками, автоматами (Сміл., Сашко, 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)