гвинтівковий
ГВИНТІВКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до гвинті́вка.
Хоч було чути ще окремі гвинтівкові постріли, але вони вже не викликали такого страху, як раніше (Шиян, Гроза.., 1956, 337);
Кулеметний, автоматний, гвинтівковий та артилерійський вогонь з нашого боку не припинився (Кучер, Чорноморці, 1956, 377).
Словник української мови (СУМ-11)