гвинтівочка

ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гвинті́вка.

Заряджа [мисливець] гвинтівочку, Димом плюне гірко, З зайчика-бігайчика Зніме теплу шкірку (Мал., І, 1956, 236).

Значення в інших словниках

1. гвинтівочка — гвинті́вочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гвинтівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до гвинтівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гвинтівочка — ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гвинті́вка. Рушниця, як дівка, – треба до неї приноровитися .. А гвинтівочка – дай Бог здоровля тому Блюхерові (І. Багряний); – Гвинтівочко моя хороша, я тепер нікому нізащо не віддам тебе!...  Словник української мови у 20 томах