1. Словник української мови в 11 томах

гвинтівочка

ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гвинті́вка.

Заряджа [мисливець] гвинтівочку, Димом плюне гірко, З зайчика-бігайчика Зніме теплу шкірку (Мал., І, 1956, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гвинтівочка — гвинті́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гвинтівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до гвинтівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гвинтівочка — ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гвинті́вка. Рушниця, як дівка, – треба до неї приноровитися .. А гвинтівочка – дай Бог здоровля тому Блюхерові (І. Багряний); – Гвинтівочко моя хороша, я тепер нікому нізащо не віддам тебе!... Словник української мови у 20 томах