гвинтівочка
ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до гвинті́вка.
Рушниця, як дівка, – треба до неї приноровитися .. А гвинтівочка – дай Бог здоровля тому Блюхерові (І. Багряний);
– Гвинтівочко моя хороша, я тепер нікому нізащо не віддам тебе! – схвильовано прошепотів я і провів долонею від ствола аж на край ложа (К. Гриб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвинтівочка — гвинті́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гвинтівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до гвинтівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвинтівочка — ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гвинті́вка. Заряджа [мисливець] гвинтівочку, Димом плюне гірко, З зайчика-бігайчика Зніме теплу шкірку (Мал., І, 1956, 236). Словник української мови в 11 томах