гвинтівочка

ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до гвинті́вка.

Рушниця, як дівка, – треба до неї приноровитися .. А гвинтівочка – дай Бог здоровля тому Блюхерові (І. Багряний);

– Гвинтівочко моя хороша, я тепер нікому нізащо не віддам тебе! – схвильовано прошепотів я і провів долонею від ствола аж на край ложа (К. Гриб).

Значення в інших словниках

1. гвинтівочка — гвинті́вочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гвинтівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до гвинтівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гвинтівочка — ГВИНТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гвинті́вка. Заряджа [мисливець] гвинтівочку, Димом плюне гірко, З зайчика-бігайчика Зніме теплу шкірку (Мал., І, 1956, 236).  Словник української мови в 11 томах