геліотроп
ГЕЛІОТРО́П, а, ч.
1. Трав’яниста декоративна рослина з запашними ліловими квітами.
— А ондечки грядки геліотропів,.. тюльпанів, датур, тубероз! (Н.-Лев., IV, 1956, 271);
// Квіти цієї рослини.
Оглянемо хризантеми, обнюхаємо геліотропи та туберози в салоні (Фр., IV, 1950, 347).
2. Мінерал групи халцедону, що вживається для виготовлення дрібних художніх виробів.
3. Прилад для передачі сигналів з одного пункту на другий відбиттям сонячного проміння.
Словник української мови (СУМ-11)