генеральшин

ГЕНЕРА́ЛЬШИН, а, е, розм. Належний генеральші.

Лакеї, як опечені, один одного штовхаючи, кинулись на генеральшин крик (Мирний, II, 1954, 103).

Значення в інших словниках

1. генеральшин — генера́льшин прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. генеральшин — -а, -е, розм. Належний генеральші.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. генеральшин — ГЕНЕРА́ЛЬШИН, а, е, розм. Належний генеральші. Лакеї, як опечені, один одного штовхаючи, кинулись на генеральшин крик (Панас Мирний); Усі якось притихли в хаті. А Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (А.  Словник української мови у 20 томах