1. Словник української мови в 11 томах

генеральшин

ГЕНЕРА́ЛЬШИН, а, е, розм. Належний генеральші.

Лакеї, як опечені, один одного штовхаючи, кинулись на генеральшин крик (Мирний, II, 1954, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генеральшин — генера́льшин прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. генеральшин — -а, -е, розм. Належний генеральші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генеральшин — ГЕНЕРА́ЛЬШИН, а, е, розм. Належний генеральші. Лакеї, як опечені, один одного штовхаючи, кинулись на генеральшин крик (Панас Мирний); Усі якось притихли в хаті. А Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (А. Словник української мови у 20 томах