1. Словник української мови в 11 томах

генеральша

ГЕНЕРА́ЛЬША, і, ж., розм. Жінка генерала.

Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Шевч., II, 1953, 220);

— Ви їдете в Париж? — вражено повернулася генеральша до Діденка (Головко, II, 1957, 485).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генеральша — генера́льша іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. генеральша — -і, ж., розм. Дружина генерала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генеральша — ГЕНЕРА́ЛЬША, і, ж., розм. Дружина генерала. Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Т. Шевченко); – Ви їдете в Париж? – вражено повернулася генеральша до Діденка (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. генеральша — Генеральша, -ші ж. Генеральша. Грин. ІІ. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553. Словник української мови Грінченка