генеральша
генера́льша
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генеральша — -і, ж., розм. Дружина генерала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генеральша — ГЕНЕРА́ЛЬША, і, ж., розм. Дружина генерала. Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Т. Шевченко); – Ви їдете в Париж? – вражено повернулася генеральша до Діденка (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- генеральша — ГЕНЕРА́ЛЬША, і, ж., розм. Жінка генерала. Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Шевч., II, 1953, 220); — Ви їдете в Париж? — вражено повернулася генеральша до Діденка (Головко, II, 1957, 485). Словник української мови в 11 томах
- генеральша — Генеральша, -ші ж. Генеральша. Грин. ІІ. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553. Словник української мови Грінченка