генерація
ГЕНЕРА́ЦІЯ, і, ж., спец.
1. Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління.
— Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство (Фр., IV, 1950, 310);
// перен. Сукупність людей одного віку, пов’язаних спільними інтересами і спільною діяльністю.
Для нас, акторів старшої генерації, Марія Костянтинівна Заньковецька завжди була високим зразком і недосяжним ідеалом (Минуле укр. театру, 1953, 141);
Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху (Баш, Надія, 1968, 103).
2. Виникнення, відтворення.
Одним з небажаних явищ у підсилювачі високої частоти є можливість виникнення власних коливань, тобто генерації (Осн. радіотехн., 1957, 135).
Словник української мови (СУМ-11)