генерація
ГЕНЕРА́ЦІЯ, і, ж., спец.
1. Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду та роду або мінералів одного походження; покоління.
– Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство (І. Франко);
Вилупилася нова генерація комах, які нормально розвивались і виросли, але втратили здатність до розмноження (з наук. літ.);
// перен. Сукупність людей одного віку, пов'язаних спільними інтересами і спільною діяльністю.
Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху (Яків Баш);
Минули часи, коли в Києві, в просторому приміщенні книжкової палати, весело зустрічали Нові роки безжурні представники української творчої інтелігенції старої й молодої генерації! (Б. Антоненко-Давидович);
Для нас, акторів старшої генерації, Марія Костянтинівна Заньковецька завжди була високим зразком і недосяжним ідеалом (з мемуарної літ.).
2. Виникнення, відтворення.
Одним з небажаних явищ у підсилювачі високої частоти є можливість генерації власних коливань (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)