геоботанік

ГЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець з геоботаніки.

Розв’язання питань раціоналізації лісового господарства, використання та поліпшення кормових угідь,.. — все це вимагає участі геоботаніків (Бот. ж., X, 3, 1953, 5).

Значення в інших словниках

1. геоботанік — геобота́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. геоботанік — -а, ч. Фахівець із геоботаніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. геоботанік — ГЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець із геоботаніки. Лише в 1991 році українськими геоботаніками вперше для території колишнього Радянського Союзу був приведений повний уніфікований перелік асоціацій рослинності України (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах