гецати
ГЕ́ЦАТИ і рідко ГИ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Підстрибувати, підскакувати.
Онися вхопилась обома руками за полудрабки й гецала на возі, наче козачка танцювала (Н.-Лев., III, 1956, 204);
Галина гицала на стільці і по-дитячому нівечила свою мову (Коп., Вибр., 1953, 41).
2. Підкидати вгору.
Якийсь заводіяка, заграючи з молодою матір’ю, бере її пикатого синка і гецає на руках (Ю. Янов., IV, 1959, 78).
Словник української мови (СУМ-11)